Мартиник Павло Васильович
10.07.1989 — 31.10.2025
Народився 10 липня 1989 року в селі Молошковичі. Навчався у місцевій школі, згодом — у Новояворівському вищому професійному училищі, де здобув кваліфікацію електрогазозварника. Після завершення навчання працював у будівельній сфері.
Павло був життєрадісною, доброю та щирою людиною. Він любив спорт, особливо футбол, захоплювався автомобілями й риболовлею.
У липні 2025 року Павло Мартиник був призваний до лав Збройних сил України та став на захист рідної землі. Відважний солдат із позивним «Береза» загинув 31 жовтня 2025 року на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання.
У Героя залишились велика родина: мати Леся Василівна, дружина Ірина, доньки Кароліна та Вікторія, рідні брати Василь, Роман, Руслан, Володимир, Степан, Мар'ян, Богдан, Олег, Микола, Назар, та сестри Наталя, Галина й Олена.
Похований у селі Молошковичі.
