Радченко Андрій Федорович

Радченко Андрій Федорович народився 11 серпня 1969 року в селі Старичі Яворівського району Львівської області.

Андрій був військовослужбовцем, тому сім’я часто переїжджала. Середню школу закінчував у Львові, де родина оселилась на постійне проживання.

З 1987 по 1991 рік навчався у Рязанському вищому військовому училищі зв’язку. Після закінчення вузу був направлений у 98 бригаду зв’язку, що локалізувалася у с.Старичі.

З 2014 по 2020 роки проходив службу в Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на посаді начальника циклової комісії водіння та технічної підготовки.

У 2016 році брав безпосередню участь в АТО в Луганській області.

У 2020 році підполковник Радченко А.Ф. пішов у відставку за станом здоров’я, відслуживши 32 з половиною роки.

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України 26 лютого 2022 року знову повернувся до війська. Останній рік ніс службу у Черкаській області в тимчасовому центрі підготовки підрозділів Командування Сухопутних військ ЗСУ «Оршанець», де навчав наших бійців.

11 березня 2024 року раптово помер від гострого інфаркту міокарда.

Був одружений, батько трьох дітей. Син Володимир 1996 р.н., також військовослужбовець, загинув у квітні 2022 році при захисті Батьківщини.

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «10 років Збройним Силам України», відзнакою МО України – медаллю «За сумлінну службу» І ступеня, пам’ятною медаллю з нагоди 100-річчя 98 бригади зв’язку. Також за наказом Міністра оборони України був нагороджений медаллю «Ветеран служби» та медаллю «Ветеран військової служби».

Похований в селі Старичі.